1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дрейфуючий

дрейфу́ючий

-а, -е, мор.

Дієприкм. акт. теп. ч. до дрейфувати. Дрейфуюча крига.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрейфуючий — дрейфу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дрейфуючий — ДРЕЙФУ́ЮЧИЙ, а, е, мор. Дієпр. акт. теп. ч. до дрейфува́ти. На дрейфуючій станції «Північний полюс» було зроблено багато важливих наукових спостережень (Видатні геогр. відкр.., 1955, 11); Моряки помітили невеликий дрейфуючий парусник (Веч. Київ, 21. XI 1957,1). Словник української мови в 11 томах