дружинин
дружи́нин
-а, -е.
Належний дружині (у 1, 2 знач.).
|| Прикм. до дружина 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дружинин — дружи́нин прикметник Орфографічний словник української мови
- дружинин — ДРУЖИ́НИН, а, е. Належний дружині (у 1, 2 знач.); // Прикм. до дружи́на 1. Наче живе, глянуло в мислі обличчя з подушки дружинине, й очі з тихим соромом і з коханням до нього (Головко, II, 1957, 115). Словник української мови в 11 томах