дружинин

дружи́нин

-а, -е.

Належний дружині (у 1, 2 знач.).

|| Прикм. до дружина 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружинин — дружи́нин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дружинин — ДРУЖИ́НИН, а, е. Належний дружині (у 1, 2 знач.); // Прикм. до дружи́на 1. Наче живе, глянуло в мислі обличчя з подушки дружинине, й очі з тихим соромом і з коханням до нього (Головко, II, 1957, 115). Словник української мови в 11 томах