дряпак
дряпа́к
-а, ч.
1》 Багатолемішне сільськогосподарське знаряддя для підпушування землі.
2》 Те саме, що подряпина.
3》 Старий віник.
4》 мн., зах. Ожина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дряпак — дряпа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дряпак — див. віник; рана Словник синонімів Вусика
- дряпак — ВІ́НИК (зв'язаний жмуток віниччя, лозин, тонких гіллячок і т. ін. для підмітання); ДЕРКА́Ч, ДРЯПА́К (стертий); МІТЛА́, МІТО́ВКА діал. (віник на довгій палиці); МІТЕ́ЛКА (м'який віник з волотків очерету). Мотря замітала сіни. Словник синонімів української мови
- дряпак — Дряпа́к, -ка́; -паки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дряпак — ДРЯПА́К, а́, ч. 1. Багатолемішне сільськогосподарське знаряддя для підпушування землі. За нею Окуні дають тобі три з половиною десятини, воли-третяки, плуга, дряпак, борону і таку скриню, що пара коней з місця не зрушить (Стельмах, Хліб.., 1959, 547). 2. діал. Зношений віник. Словник української мови в 11 томах
- дряпак — Дряпак, -ка м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина. Шух. І. 18. Словник української мови Грінченка