дряпіжник

Значення в інших словниках

1. дряпіжник — дряпі́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. дряпіжник — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
3. дряпіжник — ГРАБІ́ЖНИК (той, хто займається грабежем; також лайливо), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́ЖНИК) розм., РАБІВНИ́К діал., ТАТЬ заст. Не грабіжників з великого шляху, а дозорців панських стереглися проїжджі (І. Ле); Якийсь не то циган, не то волошин привів коні. Словник синонімів української мови
4. дряпіжник — Дряпі́жник, -ка, -кові, -ку! -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дряпіжник — ДРЯПІ́ЖНИК див. драпі́жник. Словник української мови в 11 томах
6. дряпіжник — Дряпіжник, -ка м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. МПр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85. Словник української мови Грінченка