дрібничка

дрібни́чка

-и, ж.

1》 Зменш. до дрібниця.

2》 Маленький предмет, що служить прикрасою, забавкою і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрібничка — дрібни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дрібничка — див. дрібниця Словник синонімів Вусика
  3. дрібничка — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм. Словник синонімів української мови
  4. дрібничка — ДРІБНИ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш, до дрібни́ця. Юнакам кожна справа здавалася дрібничкою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 46); У квартирі Мусадзе все до найменшої дрібнички носило на собі відбиток піклування господині (Собко, Біле полум’я, 1952, 25)... Словник української мови в 11 томах