дрібцювати
дрібцюва́ти
-юю, -юєш, недок., розм.
Робити маленькі, дрібні кроки, швидко перебираючи ногами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрібцювати — дрібцюва́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- дрібцювати — див. іти; танцювати; топтати Словник синонімів Вусика
- дрібцювати — ДРІБОТІ́ТИ (ДРІБОТА́ТИ) розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ (ТЮПА́ШИТИ) розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- дрібцювати — ДРІБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Робити маленькі, дрібні кроки, швидко перебираючи ногами. Рухливий чоловічок в тій хвилі найшовся коло велета, дрібцюючи довкола нього (Фр., V, 1951, 308); Вона.. Словник української мови в 11 томах
- дрібцювати — Дрібцювати, -цюю, -єш гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. ѴІІІ. 50. Словник української мови Грінченка