дудніння

дудні́ння

-я, с.

Дія за знач. дудніти і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дудніння — дудні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дудніння — ГУДІ́ННЯ (чого і без додатка — сукупність багатьох низьких протяжних звуків), ГУЛ, ГУК, ГУГОТІ́ННЯ, ГУ́ГІТ, ГУД, СТУГОНІ́ННЯ, СТУ́ГІН, ДУДНІ́ННЯ (глухе); РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВІТ діал. (сильне); ПЕРЕГУ́Д (нерівномірне). Словник синонімів української мови
  3. дудніння — ДУДНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. дудні́ти і звуки, утворювані цією дією. Як тільки з далекого кута села.. розлягалось його [бубна] глухе дудніння, вона вискакувала надвір, прислухалась, намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (Коцюб. Словник української мови в 11 томах