дудок

дудо́к

-дка, ч., зах., іст.

Дрібна монета (два австрійські крейцери).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дудок — Ду́дха, дудо́к: — австрійські 2 крейцари; ані дудка: ні копійки [XII] — дрібна монета (два австрійські крейцари) [4;52] Словник з творів Івана Франка
  2. Дудок — (Dudok) Віллем Марінус, 1884-1974, голландський архітектор; один із піонерів сучасної архітектури в Голландії; забудова Гілверсума (в тому числі ратуша), голландський гуртожиток в унів. містечку в Парижі; урбаністичні плани голландських міст. Універсальний словник-енциклопедія
  3. дудок — Дудок, -дка м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110. Словник української мови Грінченка