дуелянт
дуеля́нт
-а, ч., заст.
Учасник дуелі.
|| Той, хто має пристрасть до дуелей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуелянт — дуеля́нт іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- дуелянт — ДУЕЛЯ́НТ, а, ч., заст. Учасник дуелі. Хлопці аж роти розкрили, спостерігаючи кожен рух дуелянтів (Кир., Вибр., 1960, 73); *У порівн. На стіні — два портрети на повен зріст: Олександр І і Котляревський, мов дуелянти, один проти одного (Полт., Дит. Словник української мови в 11 томах