1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дукатик

дука́тик

-а, ч., іст., заст.

Зменш.-пестл. до дукат.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дукатик — дука́тик іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. дукатик — ДУКА́ТИК, а, ч., іст., заст. Зменш.-пестл. до дука́т. О, не даремно, ні, моя старенька мати зняла з своїх дітей дукатики й хрести… (Сос., І, 1947, 24); В широкій кишені Петру є чимало всякої всячини — солоденькі півники, кукурудзяні тістечка.. Словник української мови в 11 томах