1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дуплавина

дупла́вина

дуплявина, -и, ж., рідко.

Те саме, що дупло 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуплавина — дупла́вина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дуплавина — ДУПЛА́ВИНА, ДУПЛЯ́ВИНА, и, ж., рідко. Те саме, що дупло́ 1. Скрізь тихо; між корчами звір пасеться, В дуплавині погукує сова (Фр., XI, 1952, 253); У великій силі був той дуб — жодної сухої гілки, жодної дуплавини, немов з чавуну був вилитий (Збан. Словник української мови в 11 томах