дуплавина

ДУПЛА́ВИНА, ДУПЛЯ́ВИНА, и, ж., рідко. Те саме, що дупло́ 1.

Скрізь тихо; між корчами звір пасеться, В дуплавині погукує сова (Фр., XI, 1952, 253);

У великій силі був той дуб — жодної сухої гілки, жодної дуплавини, немов з чавуну був вилитий (Збан., Сеспель, 1961, 434);

Попівна презирливо усміхнулася: — Такий дуб, а вже з дуплявиною!.. (Воскр., Весна.., 1939, 36).