дуплавий
ДУПЛА́ВИЙ, ДУПЛЯ́ВИЙ, а, е. З дуплом або дуплами.
Де-де заскрипить журавель, затріщить під напором вітру безлиста, дуплава липа (Фр., VII, 1951, 424);
Дорога до головної вулиці вела.. поміж сади з крислатими дуплавими деревами (Чендей, Вітер.., 1958, 253);
Стара, дуплява грушка широко розкладала довге гілля (Кобр., Вибр., 1954, 166).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуплавий — дупла́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- дуплавий — Дупластий, дуплявий, дуплястий, дуплуватий, дуплинастий, дупленатий, дуплиняний. Словник синонімів Караванського
- дуплавий — дуплявий, -а, -е. З дуплом або дуплами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дуплавий — Дуплавий, -а, -е Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Камен. у. Словник української мови Грінченка