дупельце
ДУПЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш, до дупло́.
В коренищі старих груш, коло самої землі, були дупельця, де гніздилися гадюки (Юхвід, Оля, 1959, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ДУПЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш, до дупло́.
В коренищі старих груш, коло самої землі, були дупельця, де гніздилися гадюки (Юхвід, Оля, 1959, 29).