1. Орфографічний словник української мови

дупельце

дупе́льце

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дупельце — -я, с. Зменш. до дупло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дупельце — ДУПЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш, до дупло́. В коренищі старих груш, коло самої землі, були дупельця, де гніздилися гадюки (Юхвід, Оля, 1959, 29). Словник української мови в 11 томах