дупельце

дупе́льце

-я, с.

Зменш. до дупло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дупельце — дупе́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дупельце — ДУПЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш, до дупло́. В коренищі старих груш, коло самої землі, були дупельця, де гніздилися гадюки (Юхвід, Оля, 1959, 29). Словник української мови в 11 томах