1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дутель

ду́тель

-я, ч.:

Дутеля з'їсти — умерти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дутель — ДУ́ТЕЛЬ, я, ч.: ◊ Ду́теля з’ї́сти (із’ї́сти) — умерти. Паллант Евандрович наскоком Якраз Гібсона і насів, Шмигнув в висок над правим оком. Гібсон і дутеля із’їв (Котл., І, 1952, 256); [Микита:] Я вчадів; а з чаду я можу так зробить, що Семен і дутеля з’їсть (Кроп., І, 1958, 76). Словник української мови в 11 томах
  2. дутель — Дутель, -ля м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. Черк. у. дутеля ззісти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв. Котл. Ен. VI. 27. Словник української мови Грінченка