душевно
душе́вно
Присл. до душевний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- душевно — душе́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- душевно — див. щиро Словник синонімів Вусика
- душевно — ДУШЕ́ВНО. Присл. до душе́вний. Успокоївся душевно пан-отець (Март., Тв., 1954, 235); [Морж:] Гарно грає, душевно… (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 10); — Здрастуй, тихе місто, світлий Новоград, — Так душевно мовив товариш Опанас (Мал., Звенигора, .1959, 16). Словник української мови в 11 томах