1. Великий тлумачний словник сучасної мови

душевний

душе́вний

-а, -е.

1》 Зв'язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями.

|| Який викликає приємні почуття, приємно вражає.

Душевні хвороби — хвороби, спричинені розладнанням психічної діяльності людини.

2》 Щирий, відвертий, сердечний.

|| Добрий, чулий (про людину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душевний — душе́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. душевний — (світ) духовий, психічний, внутрішній; (спів) зворушливий, сов. задушевний; (хто) сердечний, щирий, щиросердий, відвертий, добрий, чулий, приязний. Словник синонімів Караванського
  3. душевний — [душеўнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. душевний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  5. душевний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. душевний — ДУШЕ́ВНИЙ, а, е. 1. Зв’язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. Певне, друга частина [перекладу] вийде ще гірше, бо я стратила душевну рівновагу (Л. Укр.. Словник української мови в 11 томах
  7. душевний — Душевний, -а, -е Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15. Словник української мови Грінченка