душення

ду́шення

-я, с.

Дія за знач. душити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душення — ду́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. душення — ДУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. души́ти 1–3. То була голосна справа. Його жінку знайшли в ріці втоплену, зі знаками душення на шиї, зі зв'язаними руками (І. Франко); Після довгочасного душення і всяких зневаг з презирством таки ожила .. наша мова в перших ранніх збірках Павла Тичини (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах