1. Великий тлумачний словник сучасної мови

душно

ду́шно

1》 рідко. Присл. до душний.

2》 у знач. присудк. сл. Про наявність духоти, спеки де-небудь.

|| Про відчуття духоти, жари ким-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душно — ду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. душно — Варко, парко, парно, задухо Словник чужослів Павло Штепа
  3. душно — ДУ́ШНО. 1. рідко. Присл. до ду́шний. Був дощ м’який, і гречка пахне душно (Рильський, І, 1956, 58). 2. у знач. присудк. сл. Про наявність духоти, жари де-небудь. Сонце високо підбилося вгору; надворі стало душно (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах