1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дядюшка

дя́дюшка

-и, ч.

Пестл. до дядя.

|| зневажл.Про хитрого, шкідливого чоловіка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дядюшка — ДЯ́ДЮШКА, и, ч. Пестл. до дя́дя. [Тиміш:] Либонь дядько Совка. Добривечір, дядюшко! (Вас., III, 1960, 64); Сьогодні от про дядюшку Тодося Згадати дещо хочеться мені (Рильський, І, 1956, 174); // зневажл. Про хитрого, шкідливого чоловіка. Словник української мови в 11 томах
  2. дядюшка — Дядюшка, -ки м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?» Ном. № 497. Словник української мови Грінченка