дібровний

дібро́вний

-а, -е.

Прикм. до діброва.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дібровний — дібро́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дібровний — ДІБРО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до дібро́ва. У квітні грунт у лісі, неначе килимом, встеляється білими квітами анемони дібровної, синьо-фіолетовим рястом (Веч. Київ, 25. III 1961, 4). Словник української мови в 11 томах
  3. дібровний — Дібровний, -а, -е Дубравный, относящійся къ дубравѣ. Словник української мови Грінченка