дібровний
дібро́вний
-а, -е.
Прикм. до діброва.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дібровний — дібро́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- дібровний — ДІБРО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до дібро́ва. У квітні грунт у лісі, неначе килимом, встеляється білими квітами анемони дібровної, синьо-фіолетовим рястом (Веч. Київ, 25. III 1961, 4). Словник української мови в 11 томах
- дібровний — Дібровний, -а, -е Дубравный, относящійся къ дубравѣ. Словник української мови Грінченка