дівизна

діви́зна

-и, ж., заст.

Придане.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівизна — діви́зна іменник жіночого роду придане рідко Орфографічний словник української мови
  2. дівизна — ПО́САГ (майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж), ПРИ́ДАНЕ розм., ВІ́НО заст., ВИПРА́ВА заст., ДІВИ́ЗНА заст. Щоб батьки встигли справити Аспазії посаг, весілля було призначено десь за місяць (П. Словник синонімів української мови
  3. дівизна — ДІВИ́ЗНА, и, ж., заст. Придане. — Вся її дівизна, книжки, папери — все порозкидано (Вас., II, 1959, 109); *У порівн. Розкладу, розвішаю свої згадки, як молода дівизну, розстелятиму, до місяця розглядатиму (Вас., II, 1959, 265). Словник української мови в 11 томах