1. Словник української мови в 11 томах

дівизна

ДІВИ́ЗНА, и, ж., заст. Придане.

— Вся її дівизна, книжки, папери — все порозкидано (Вас., II, 1959, 109);

*У порівн. Розкладу, розвішаю свої згадки, як молода дівизну, розстелятиму, до місяця розглядатиму (Вас., II, 1959, 265).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівизна — діви́зна іменник жіночого роду придане рідко Орфографічний словник української мови
  2. дівизна — -и, ж., заст. Придане. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дівизна — ПО́САГ (майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж), ПРИ́ДАНЕ розм., ВІ́НО заст., ВИПРА́ВА заст., ДІВИ́ЗНА заст. Щоб батьки встигли справити Аспазії посаг, весілля було призначено десь за місяць (П. Словник синонімів української мови