діоніс
діо́ніс
-а, діонісій, -я, ч.
У давньогрецькій міфології – бог рослинності, родючості, вологи, пізніше – покровитель виноградарства й виноробства.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Діоніс — (грец. Dionysos), -а, ч. Один з богів Стародавньої Греції — бог рослинності, родючості, вологи, пізніше – покровитель виноградарства і виноробства. Де радість в голубому винограї, Котрий міняє кольори й тони В овальнім діонісійськім початку? (Т.1, кн. Словник поетичної мови Василя Стуса
- Діоніс — Діоні́с, Діоні́сій (грец. Διονύσιος) у давньогрецькій міфології бог рослинності, родючості, вологи, пізніше – покровитель виноградарства й виноробства. Те саме, що й Вакх. Словник іншомовних слів Мельничука
- Діоніс — У грец. міфології бог життєвих сил природи, релігійного екстазу і вина; син Зевса і Семели; зображався в оточенні сатирів, селенів і менад; в рим. міфології Бахус. Універсальний словник-енциклопедія
- Діоніс — Діоні́с, -са (гр. бог) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)