1. Великий тлумачний словник сучасної мови

еквілібрист

еквілібри́ст

-а, ч.

1》 Цирковий артист, який займається еквілібристикою (у 1 знач.).

2》 перен., ірон. Про надзвичайно кмітливу, хитру, спритну людину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еквілібрист — еквілібри́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. еквілібрист — Линвохода, див. фунамбуліст Словник чужослів Павло Штепа
  3. еквілібрист — еквілібри́ст (від лат. aequilibris – зрівноважений, горизонтальний) 1. Цирковий артист, який займається еквілібристикою. 2. Переносно – надзвичайно хитра, спритна людина. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. еквілібрист — ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. еквілібрист — Еквілібри́ст, -та; -бри́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. еквілібрист — ЕКВІЛІБРИ́СТ, а, ч. 1. Цирковий артист, який займається еквілібристикою (у 1 знач.). Хлопці з захопленням спостерігали гімнастичні вправи акробатів, виступи еквілібристів, жонглерів (Добр., Ол. солдатики, 1961, 158). 2. перен., ірон. Про надзвичайно кмітливу, хитру, спритну людину. Словник української мови в 11 томах