еквілібрист

ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл., ПРОЯ́ВА зневажл., лайл., КАНА́ЛІЯ лайл., БЕ́СТІЯ лайл., перев. із сл. хитра, продувна, СУЦІ́ГА лайл. Пече мене пройдисвіта обман, Який проліз у наші вірні лави, Який не знав ні труднощів, ні ран, Але завжди крутився біля слави (М. Нагнибіда); Гукаючи "вези!", Коня історії сідлали ті артисти, Що їх по-справжньому зовуть — авантюристи (М. Рильський); — Пан Яскульський — і пройда, і зух, — вилазив по Бахчисараю та Цареграду, закупив башів у султана та й приволік сюди татарву (М. Старицький); Тепер усі троє дивились на мене як на пронозу, що й у мишачу дірку пролізе (Є. Гуцало); — То що воно, де та як? — допитувався пронира — власник заїзду. — Ви були в Гоголеві? А по чому там, не чули, жито? (Ю. Збанацький); То дарма, що він за свої кревні купив коні. Знайдуть їх якісь пролази у нього, і не оберешся лиха та поговорів (М. Стельмах); — А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний); Слухаєш, слухаєш та сам собі й скажеш: — Хоч би разок радіофейлетона чи гумореску прочитали. Отаке щось... Про отих... Про ловкачів, про брехунів... (О. Ковінька); (Виборний:) Забудь Петра-ланця, Пройдоху-поганця, — Покорися! (І. Котляревський); Треба Фільку на все село показати, що він за хлюст (О. Кундзич); (Сильвестр:) Та я тебе, єретика, прояву, Негайно в яму кину по уставу Усіх семи соборів пресвятих! (І. Кочерга); — Ох, каналія! — блискотіло в її задиркуватих очах. — І що це він затіває? (Я. Баш); (Харько:) Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія! (М. Кропивницький); — Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз (І. Котляревський). — Пор. 2. хи́трий, 1. шахра́й.