1. Словник синонімів української мови

екзамен

ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. На завтра було призначено випробування інженерного винаходу автоматичного регулювання (О. Донченко); Провадиться контрольна перевірка ракети на її готовність до старту (з газети); Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта (з газети); Свій організм він (льотчик) піддаватиме нечуваним випробам (О. Гончар); Жнива — завжди відповідальний екзамен для трудівників села (з газети); Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму (М. Коцюбинський); Перед самою експедицією відбулося відповідне тренування (з популярної літератури).

ЕКЗА́МЕН (офіційна перевірка знань з якогось предмета), І́СПИТ, МАТУ́РА зах. (у гімназії — екзамени на атестат зрілості). Останній екзамен він складав вісімнадцятого серпня і складав його без охоти і того душевного піднесення, що передувало тим екзаменам (Григорій Тютюнник); Мій іспит на атестат зрілості став чистою формальністю (Ірина Вільде); Ще перед матурою почав слабувати (Андрій) на груди й на очі (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзамен — екза́мен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екзамен — Іспит, опит, опитування, перевірка, контроль; (на зрілість) тест, проба, випроба, випробовання, випробування; (письмовий) шк. контрольна праця. Словник синонімів Караванського
  3. екзамен — [еиґзамеин] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. екзамен — -у, ч. 1》 Перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; іспит. || на кого – що. Перевірка, що дає відповідні офіційні права тим, хто її успішно проходить. 2》 тільки одн., перен. Взагалі перевірка, випробування кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. екзамен — Іспит, проба, випроба Словник чужослів Павло Штепа
  6. екзамен — екза́мен (від лат. examen – зважування, досліджування, випробування) перевірка, іспит з якого-небудь навчального предмета. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. екзамен — Екза́мен, -на; -мени, -нів (лат. ехаmen) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. екзамен — ЕКЗА́МЕН, у, ч. 1. Перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; іспит. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. екзамен — Екзамен, -ну м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265. Словник української мови Грінченка