1. Словник української мови в 11 томах

екзамен

ЕКЗА́МЕН, у, ч.

1. Перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; іспит.

Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Коцюб., III, 1956, 28);

Всі школярі давно вже склали екзамени, а в десятикласників останній скінчився тільки вчора (Донч., IV, 1957, 527);

// на кого — що. Перевірка, що дає відповідні офіційні права тим, хто її успішно проходить.

— Тобі не багато треба, тільки екзамен на вчительку здати, а там, може, місце де одкриється, от і на свій хліб зразу підеш (Мирний, V, 1955, 191);

В 1781 р. Соколов подає прохання в Державну медичну колегію про допущення його до екзамену на вчений ступінь доктора (Видатні вітч. географи.., 1954, 43).

2. тільки одн., перен. Взагалі перевірка, випробування кого-, чого-небудь.

Ми з задоволенням можемо сказати, що більшість комсомольських організацій колгоспів і радгоспів витримала серйозний екзамен на зрілість, з честю виправдала високе довір’я партії і народу (Матер. XXII з. КПУ, 1961, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзамен — екза́мен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екзамен — Іспит, опит, опитування, перевірка, контроль; (на зрілість) тест, проба, випроба, випробовання, випробування; (письмовий) шк. контрольна праця. Словник синонімів Караванського
  3. екзамен — [еиґзамеин] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. екзамен — -у, ч. 1》 Перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; іспит. || на кого – що. Перевірка, що дає відповідні офіційні права тим, хто її успішно проходить. 2》 тільки одн., перен. Взагалі перевірка, випробування кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. екзамен — Іспит, проба, випроба Словник чужослів Павло Штепа
  6. екзамен — екза́мен (від лат. examen – зважування, досліджування, випробування) перевірка, іспит з якого-небудь навчального предмета. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. екзамен — ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови
  8. екзамен — Екза́мен, -на; -мени, -нів (лат. ехаmen) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. екзамен — Екзамен, -ну м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265. Словник української мови Грінченка