1. Великий тлумачний словник сучасної мови

екзаменатор

екзамена́тор

-а, ч.

Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзаменатор — екзамена́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. екзаменатор — [еиґзамеинатор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. екзаменатор — ЕКЗАМЕНА́ТОР, а, ч. Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується. — Зразу відповідатимете, чи подумаєте? — запитала екзаменатор (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 117); Обов’язок екзаменаторів — особливо чуйно, доброзичливо підходити до учнів (Рад. Укр., 29.V 1957, 1). Словник української мови в 11 томах