1. Великий тлумачний словник сучасної мови

екзина

екзи́на

-и, ж.

Зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзина — екзи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. екзина — ЕКЗИ́НА, и, ж., бот. Зовнішня оболонка пилкових зерен у квіткових та спорових рослин. Екзина виконує захисні функції, забезпечуючи стійкість спор до зовнішнього впливу (з наук. літ.); Екзина завжди багатошарова (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. екзина — екзи́на (від грец. έξω – зовні) зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин. Словник іншомовних слів Мельничука