екзина
ЕКЗИ́НА, и, ж., бот.
Зовнішня оболонка пилкових зерен у квіткових та спорових рослин.
Екзина виконує захисні функції, забезпечуючи стійкість спор до зовнішнього впливу (з наук. літ.);
Екзина завжди багатошарова (з навч. літ.);
Зріле пилкове зерно має в екзині три пори, кожна з яких розташована над невеликим виступом його оболонки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екзина — екзи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- екзина — -и, ж. Зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екзина — екзи́на (від грец. έξω – зовні) зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин. Словник іншомовних слів Мельничука