екзистенціал

ЕКЗИСТЕНЦІА́Л, у, ч., філос.

Форма усвідомленого буття, яка виражає особливість, ознаку і т. ін. людського існування.

Позитивними екзистенціалами віри, надії, любові окреслено етичний контекст мотиву екзистенційного вибору (з наук. літ.);

Екзистенціали “страх”, “туга”, “турбота”, “смерть”, “самотність” широко відображено в мистецькому доробку М. Коцюбинського (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me