екзистенціал
ЕКЗИСТЕНЦІА́Л, у, ч., філос.
Форма усвідомленого буття, яка виражає особливість, ознаку і т. ін. людського існування.
Позитивними екзистенціалами віри, надії, любові окреслено етичний контекст мотиву екзистенційного вибору (з наук. літ.);
Екзистенціали “страх”, “туга”, “турбота”, “смерть”, “самотність” широко відображено в мистецькому доробку М. Коцюбинського (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me