екстрасенс

екстрасе́нс

-а, ч.

Людина, що відрізняється підвищеною чутливістю до біополів інших людей і вміє впливати на них.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстрасенс — екстрасе́нс іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. екстрасенс — [екстрасенс] -нса, м. (на) -нсов'і/ -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. екстрасенс — ЕКСТРАСЕ́НС, а, ч. Особа, яка має яскраво виражені парапсихологічні здібності. У Кармадонській ущелині, в Північній Осетії, льодовик накрив .. понад сто чоловік .. Словник української мови у 20 томах
  4. екстрасенс — див. чародій Словник синонімів Вусика