екстрасенс

ЕКСТРАСЕ́НС, а, ч.

Особа, яка має яскраво виражені парапсихологічні здібності.

У Кармадонській ущелині, в Північній Осетії, льодовик накрив .. понад сто чоловік .. Приїхала навіть ясновидиця, екстрасенс, обстукувала, обмацувала ті крижані брили, припадала вухом (Л. Костенко);

– Найкращий екстрасенс тут, він перед вами, пане генерал-полковнику, – Котигорошко зробив чемний жест у бік осавула (В. Кожелянко);

– Не треба робити з мене якесь диво. Звичайнісінький собі екстрасенс. Властиво, не просто екстрасенс, а контактер (Любко Дереш).