1. Великий тлумачний словник сучасної мови

емпіричний

емпіри́чний

-а, -е.

1》 Прикм. до емпіризм 1). Емпірична філософія.

Емпірична соціологія — один з напрямів сучасної соціології, основним методом якого є опис окремих сторін суспільного життя.

Емпіричне знання — знання, яке відображає дійсність з боку її зовнішніх зв'язків і відношень.

Емпіричний тест — оцінювання гіпотези або теорії через звернення до даних, фактів та експериментів.

Емпіричні дані — відомості, отримані на основі досвіду, практики.

2》 Заснований на емпірії (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпіричний — емпіри́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. емпіричний — Практичний, не теоретичний. Словник синонімів Караванського
  3. емпіричний — [еимп'іричнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. емпіричний — Эмпирический — empirical — empirisch — 1) Оснований на емпірії (досвіді). 2) Е. р і в е н ь з н а н ь рівень пізнавального процесу, що дає знання тих закономірних зв'язків і відношень, які виявляються через аналіз безпосередніх даних спостереження. Гірничий енциклопедичний словник
  5. емпіричний — Досвідний, досвідницький Словник чужослів Павло Штепа
  6. емпіричний — емпіри́чний (грец. εμπειρικός) 1. Властивий емпіризму або заснований на емпірії (досвіді). 2. Е-на соціологія – один з провідних напрямів сучасної буржуазної соціології, який обмежується описом окремих сторін суспільного життя. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. емпіричний — Емпіри́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. емпіричний — ЕМПІРИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до емпіри́зм 1. Емпірична філософія. 2. Заснований на емпірії (у 1 знач.). Однією з важливих особливостей художнього відображення дійсності в фольклорі є те, що воно грунтується на багатющому, але значною мірою емпіричному... Словник української мови в 11 томах