еос

е́ос

-а, ч.

1》 У давньогрецькій міфології – богиня ранкової зорі, світанку, сестра Сонця й Місяця, мати всіх вітрів і безлічі зірок; у давньоримській міфології – Аврора.

2》 У поезії – ранкова зоря.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еос — е́ос (грец. Έως) 1. У давньогрецькій міфології богиня ранкової зорі світанку, сестра сонця й місяця, мати всіх вітрів і безлічі зірок; у давньоримській міфології – Аврора. 2. В поезії – ранкова зоря. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. Еос — Грец. богиня ранкової зорі, сестра Селени й Геліоса; в рим. міфології — Аврора. Універсальний словник-енциклопедія