еос
е́ос
-а, ч.
1》 У давньогрецькій міфології – богиня ранкової зорі, світанку, сестра Сонця й Місяця, мати всіх вітрів і безлічі зірок; у давньоримській міфології – Аврора.
2》 У поезії – ранкова зоря.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еос — е́ос (грец. Έως) 1. У давньогрецькій міфології богиня ранкової зорі світанку, сестра сонця й місяця, мати всіх вітрів і безлічі зірок; у давньоримській міфології – Аврора. 2. В поезії – ранкова зоря. Словник іншомовних слів Мельничука
- Еос — Грец. богиня ранкової зорі, сестра Селени й Геліоса; в рим. міфології — Аврора. Універсальний словник-енциклопедія