еос

е́ос

(грец. Έως)

1. У давньогрецькій міфології богиня ранкової зорі світанку, сестра сонця й місяця, мати всіх вітрів і безлічі зірок; у давньоримській міфології – Аврора.

2. В поезії – ранкова зоря.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еос — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – богиня ранкової зорі, світанку, сестра Сонця й Місяця, мати всіх вітрів і безлічі зірок; у давньоримській міфології – Аврора. 2》 У поезії – ранкова зоря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Еос — Грец. богиня ранкової зорі, сестра Селени й Геліоса; в рим. міфології — Аврора. Універсальний словник-енциклопедія