1. Великий тлумачний словник сучасної мови

епіфіз

епіфі́з

I -а, ч., анат.

Суглобовий розширений кінець довгих трубчастих кісток.

II -а, ч., анат.

Те саме, що шишкоподібне тіло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епіфіз — епіфі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. епіфіз — ЕПІФІ́З, а, ч., анат. Суглобовий розширений кінець довгих трубчастих кісток; шишкоподібне тіло. За припущенням І. Г. Підоплічка, житла освітлювались і опалювались жировими лампами, які виготовлялися з епіфізів стегнових кісток мамонтів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. епіфіз — епіфі́з (від грец. έπίφυσις – наріст, ґуля) суглобовий розширений кінець довгих трубчастих кісток. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. епіфіз — Невел. залоза внутрішньої секреції; виділяє гормон мелатонін, що у ссавців запобігає передчасному статевому дозріванню; у деяких риб, земноводних та плазунів світлочутливий, у земноводних також впливає на забарвлення шкіри. Універсальний словник-енциклопедія