ереб

ере́б

-а, ч.

У давньогрецькій міфології – підземне царство темряви.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ереб — А, ч. Одне з начал всесвіту, вічний морок, породження Хаосу. Мабуть, так і треба, щоб ти себе в цій темені згубив, щоб хоре серце горем досадив, скорившись волі лютого Ереба. (ЧТ:67). Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. Ереб — Ере́б (грец. "Ερεβος) у давньогрецькій міфології підземне царство темряви. Словник іншомовних слів Мельничука