ереб
ере́б
-а, ч.
У давньогрецькій міфології – підземне царство темряви.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ереб — А, ч. Одне з начал всесвіту, вічний морок, породження Хаосу. Мабуть, так і треба, щоб ти себе в цій темені згубив, щоб хоре серце горем досадив, скорившись волі лютого Ереба. (ЧТ:67). Словник поетичної мови Василя Стуса
- Ереб — Ере́б (грец. "Ερεβος) у давньогрецькій міфології підземне царство темряви. Словник іншомовних слів Мельничука