еректор
ере́ктор
-а, ч.
1》 мед. Спеціальний пристрій, що дозволяє ввести чоловічий статевий член у піхву за відсутності ерекції.
2》 біол. М'яз, що випрямляє яку-небудь частину тіла.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еректор — ере́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- еректор — ЕРЕ́КТОР, а, ч. 1. анат. М'яз, який випрямляє яку-небудь частину тіла. Еректори хребта, розташовані вздовж і між хребцями, утримують спину та верхній плечовий пояс (з навч. літ.). 2. Пристрій для лікування порушень ерекції (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- еректор — ере́ктор (англ. erector, від лат. erigo – ставлю прямо, підіймаю, напружую) пересувний пристрій для механізованого встановлення тюбінгів або блоків (I 5) при спорудженні тунелів, шахт. Словник іншомовних слів Мельничука