етногеографія

етногеогра́фія

-ї, ж.

Розділ етнографії, що вивчає особливості розселення в минулому і тепер народів світу, окремих країн і районів для визначення етнічних кордонів, динаміки і чисельності народів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етногеографія — ЕТНОГЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Наукова дисципліна, що вивчає географічне розміщення та територіальну організацію етнічних спільнот. Етногеографія тісно пов'язана також із тими розділами антропології, котрі вивчають розповсюдження людських рас (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. етногеографія — етногеогра́фія (від грец. έθνος – плем’я, народ і географія) розділ етнографії, який вивчає склад і розміщення населення земної кулі, окремих країн та їхніх районів в етнічному аспекті. Словник іншомовних слів Мельничука