еф
е́ф
-а, ч., муз.
Побутова назва резонаторного прорізу у верхній деці струнних музичних інструментів, схожого на латинську букву f.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
е́ф
-а, ч., муз.
Побутова назва резонаторного прорізу у верхній деці струнних музичних інструментів, схожого на латинську букву f.