1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ехо

е́хо

невідм., ж.

1》 У давньогрецькій міфології – німфа, покарана Герою за надмірну балакучість тим, що втратила здатність говорити і лише повторювала закінчення чужих слів.

2》 Те саме, що луна 1).

3》 муз. Художній прийом, що полягає в повторюванні звука, співзвуччя або музичної фрази з меншою силою звучання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ехо — Луна, відлунок, відлуння, гомін, руна, див. резонанс, відзиватися, ремінісценція Словник чужослів Павло Штепа
  2. ехо — (гр. echo — відлуння) — 1. Ефект відбиття звукових хвиль, який сприймається відокремлено від початкового імпульсу самого звуку, якщо часова відстань між ними дорівнює 0,05-0,06 сек. Якщо відстань менша, відлуння сприймається не... Словник-довідник музичних термінів