1. Великий тлумачний словник сучасної мови

жаріння

жа́ріння

-я, с.

1》 Дія за знач. жаріти.

2》 Вогонь, що піднімається над предметом, який горить; полум'я.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жаріння — жа́рі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жаріння — ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ'Я, ОГО́НЬ розм., ПО́ЛУМІННЯ рідше, ЖЕ́ВРИВО рідше, ПЛО́МІНЬ поет., заст., ПО́ЛУМІНЬ (ПО́ЛОМІНЬ) заст., ЖИ́ЖА дит., ОГЕ́НЬ діал., ЖАРІ́ННЯ діал. Моряк так пильно дивиться на полум'я, мовби заворожений видивом вогню (О. Словник синонімів української мови
  3. жаріння — ЖА́РІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. жарі́ти. 2. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить; полум’я. Що росте без коріння, а що цвіте без насіння, а що горить без жаріння? (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. жаріння — Жаріння, -ня с. Тлѣніе, горѣніе безъ пламени. Що росте без коріння, а що цвіте без насіння, а що горить без жаріння? Чуб. ІІІ. 315. Словник української мови Грінченка