жданки

жда́нки

-ів, мн., розм.

Те, чого чекають, на що надіються, про що мріють.

Жданки розгубити (поїсти) — не дочекатися і втратити надію на можливість дочекатися кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жданки — жда́нки множинний іменник, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. жданки — жда́ники (жда́нки) пої́сти (розгуби́ти). Втратити надію на можливість дочекатися кого-, чого-небудь. — Добрий вечір, — привітався Шамрай.— Добрий,— відгукнулася Мар’яна.— Я вже й жданики поїла, а тебе все немає (В. Фразеологічний словник української мови
  3. жданки — ЖДА́НКИ, ів, мн., розм. Те, чого чекають, на що надіються, про що мріють. — Ні, мамо, ні! Чи таки ви самі не бачите, що мені не до жданків (Вовчок, І, 1955, 215); — А паче всього він хоче, — тут сотник обернувся до Замойського, — він хоче... Словник української мови в 11 томах
  4. жданки — Жданки, -ків м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. ІІ. 133. жданки розгубити, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли. Ном. № 5627. Словник української мови Грінченка