ждання

ждання́

-я, с.

Дія за знач. ждати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ждання — ждання́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ждання — Ждання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. ждання — ЖДАННЯ́, я́, с. Дія за знач. жда́ти. Ні одного слова не зірвалося ні в кого за довгий час ждання, — кожен, похнюпившись, стояв і мовчав (Мирний, IV, 1955, 144); І палкі мрії, і тривога, і ждання, і гаряче кохання — все це стривожило її нерви (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. ждання — Ждання́, -ня́ с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627. Словник української мови Грінченка