ждання

Ждання́, -ня́

с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ждання — ждання́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ждання — -я, с. Дія за знач. ждати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ждання — Ждання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ждання — ЖДАННЯ́, я́, с. Дія за знач. жда́ти. Ні одного слова не зірвалося ні в кого за довгий час ждання, — кожен, похнюпившись, стояв і мовчав (Мирний, IV, 1955, 144); І палкі мрії, і тривога, і ждання, і гаряче кохання — все це стривожило її нерви (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах