женьшень
женьше́нь
-ю, ч.
Багаторічна трав'яниста рослина, корінь якої використовується як важливий лікувальний засіб.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- женьшень — женьше́нь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- женьшень — женьше́нь (кит. – корінь життя, букв. – людина-корінь) вид трав’янистих рослин роду панакс родини аралієвих. Росте й культивується в СРСР, Китаї, Кореї. Виготовлені з кореня Ж. лікарські препарати застосовують як тонізуючий і загальнозміцнюючий засіб. Словник іншомовних слів Мельничука
- женьшень — Рослина родини аролієвих, поширена в Сх. Азії; листки п'ятипальчасті, квітки дрібні, плід — червона ягода; корінь товстий, розгалужений, використовують в медицині; в Китаї та Кореї вважають панацеєю (корінь життя); підлягає повній охороні. Універсальний словник-енциклопедія
- женьшень — ЖЕНЬШЕ́НЬ, я, ч. Багаторічна трав’яниста рослина, корінь якої використовується як важливий лікувальний засіб. Щороку наприкінці літа сотні людей у Північно-Східному Китаї і Північній Кореї йдуть в тайгу шукати чародійний корінь женьшень (Колгоспник Укр., 2, 1956, 46). Словник української мови в 11 томах